Агро 4.0, або Як досягнути максимальної ефективності завдяки ІТ-технлогіями. Спеціальний матеріал Івана Кунь для журнала "Зерно"

 >   >  Агро 4.0, або Як досягнути максимальної ефективності завдяки ІТ-технлогіями. Спеціальний матеріал Івана Кунь для журнала "Зерно"

10 чер 2018

Думки експертів

Час минає, відбувається диджиталізація агросектору, народжуються нові рішення, такі, як ІТ-система Forland, що інтегрує бізнес-процеси, дає змогу контролювати та планувати. І найголовніше – саме Forland є цілісною системою, де зосереджено всі потрібні важелі управління та обліку

Так, не всі готові сприймати нове, але ж все одно це доведеться зробити: людина із серпом безнадійно відстала навіть від сучасного комбайнера. Щоправда, й за новими працівниками потрібно пильно стежити: аби ті не підсунули небажаних «сюрпризів» керівникам великих підприємств: халатність і бажання окремих осіб «взяти більше» призводять до величезних збитків усієї компанії. Плюс боротьба за ефективність, яка стає ледь не головним вектором руху у сучасних реаліях для будь-якої компанії.  Про це та про інше поспілкувалися з гендиректором і співвласником проектно-інжинірингової компанії Interprojekt GmbH Іваном Кунь.

Чи готові аграрії до нових IT-рішень? Звичайно, тут йдеться, радше, про середні та великі компанії…

У великому українському агробізнесі є вертикально інтегровані холдинги, що мають чимало землі, переробку, систему управління, керуючу компанію. Є інша категорія – холдинги середнього ланцюжку, де є вертикальна інтеграція. Наприклад, там нема переробки. І нарешті, є фермерські, або невеликі господарства, де фактично є власник в управлінні або СЕО, дуже близький до власника. Він грає в таких господарствах роль власника. Перша категорія – великі агрохолдинги з банком землі від 40 тис. га – мають добре відпрацьовану систему менеджменту. Там напрочуд прогресивні люди, прогресивна техніка, є адекватне розуміння сучасних технологій. Останні 3-5 років чимало кажуть про Індустрію 4.0, новий виток промислової революції, коли виробництво та мережеві комунікації тісно інтегровані. У великих компаніях на цьому добре розуміються, і вже починають розбиратися, що таке Blockchain, що таке штучний інтелект. Тобто мають уяву про все це. У середніх холдингах (7-40 тис. га) буває по-різному. Є такі, де система менеджменту – це чистий менеджмент. А буває, що у менеджменті власник чітко регулює і стежить за тим, що відбувається на підприємстві. Тут слід сказати, що фермерські господарства розподіляють на підприємства, які мають менеджмент, або не мають менеджменту у класичному розумінні цього слова. Там, де є менеджмент, люди розуміють, що таке інновації, і що з ними робити, як їх запроваджувати. Там, де менеджменту немає, все відбувається вручну. Умовно кажучи, на господарстві до 2 тис. га землі можна за один день познаходити на кожному полі жучків, розібратися, що на тому полі відбувається, подивитися, в якій частині поля нормально росте або погано, де якась хвороба з'явилась, чи достатньо вологи тощо. А на малих господарствах великої автоматизації не потрібно. Принаймні, ми для себе так визначаємо.

І що потрібно на малих господарствах?

Там достатньо використовувати електронні блокноти або електронні програмні продукти, які дають змогу нагромаджувати інформацію, зберігати, тому що людська голова не може вміщувати забагато інформації. Блокнот – річ добра, але його можна загубити, й тоді вже не згадаєш, що там було записано. Нагромадження інформації у спеціальних інструментах добре розвинене в Європі. Тому для європейських фермерів зроблено чимало продуктів.

Чому європейські фермери з невеликим земельним банком наразі прогресивніші на, ніж українські керівники невеликих господарств?

Тому, що вони дисциплінованіші. Якщо в європейського фермера є від 200-300 до 1000 га землі або трішки більше, там це вже великі підприємства. Для регулювання в ручному режимі особливих датчиків встановлювати не потрібно. Або щоб передавати чи зберігати якісь дані, збирати телеметрію з датчиків, щоб опісля обробляти та аналізувати інформацію. Таким фермерам потрібніше збирати дані про погоду, про ціни на ринках зерна, ринкові цифри. А про вирощування, в принципі, за певний час ці власники вже все знають напам'ять: де, в якій частині, наприклад, не вистачає калію, а де потрібен магній. Керівник невеликого господарства має певний досвід, і для нього ці інструменти занадто складні. Вони дорогі, а такий підприємець прагне простих і дешевих інструментів. І для нього цілком достатньо продуктів, які недорогі та просто нагромаджують інформацію. На ринку таких продуктів багато, були спроби їх вивести й на український ринок, але тут вони поки не мають особливого попиту. В нас люди поки не звикли використовувати електронні гаджети. Для фермера сучасний гаджет – це все ж таки складна штука. Життя ще не змусило аграріїв почати використовувати гаджети, тому в Україні я поки не бачу великого ринку для подібних продуктів, але він, безперечно, розвиватиметься. Фермери вже збирають всю інформацію про трактор для того, щоб його правильно обслужити. Такі аграрії, придбавши дорогу техніку, починають стикатись із сучасними технологіями. Тобто витративши $300 тис. на модерний трактор, вони купляють разом із ним і знання про сучасний світ і технології.

Розкажіть про Вашого клієнта: який він?

Фермери, в яких є від 2000 і до 7000 га — це основний наш клієнт, для якого ми й розробляли Forland. Тому, що саме для такого господарства цей продукт дає можливість автоматизувати процес і скоротити свої помилки, поліпшити процеси, візуалізувати їх. Адже він недорогий. До того ж, у таких господарствах бізнес-процеси схожі між собою.

У чому саме полягає зручність користування сервісом Forland?

Цей продукт дає можливість не мати високого рівня IT-спеціаліста. Достатньо мати гарного диспетчера, що стає комунікатором між продуктом і господарством. Він правильно формує дані, й цими даними вже можна користуватись: для аналітики, формування собівартості, збирання даних для бухгалтерії тощо. Холдинги переводять всі дані, які вони збирають, в електронний вигляд. Робота з цією інформацією і є автоматизацією. Ми спілкувалися з одним великим холдингом, вони говорили, що після автоматизації роботи обліковця одразу ж уможливлене звільнення 70 бухгалтерів. Це не 2, не 3, не 5 осіб! Коли ручне внесення даних стає автоматичним, то відбувається колосальний рух уперед. І саме наш продукт дає змогу зробити цей процес автоматизованим. Ми розробляли його так, щоб телеметрія, яку ми отримуємо, надавала можливість діставати всі дані про техніку, причіпне обладнання, роботу людей…

Отже, головні напрями – облік і контроль?

Контроль – це чи не ключовий показник, що надає можливість краще організовувати роботу на підприємстві. Проте, насправді, коли ми почали впроваджувати наш продукт у підприємствах, зрозуміли, що контроль не є основним лімітувальним чинником в ухваленні рішення впроваджувати або ні. На нашу думку, фактичні дані та аналітика є важливішими для підприємства, ніж контроль, який цілком пасує для одноразового відпрацювання всіх бізнес-процесів. І, в принципі, сильно контролювати і не потрібно, коли персонал вже зрозумів, як відбувається бізнес-процес. Проте дані, які ми збираємо, мають неабияке значення для формування історії, для прогнозування дальших дій, для прогнозування ринків. За певний час потрібен буде менший зворотній зв'язок і від техніки до продукту, і від продукту до техніки. Чи готовий агробізнес до такого роду електронних продуктів? Насправді, це не має великого значення. Тобто він у будь-якому разі до цього прийде.

Чим Forland різниться із західними аналогами?

Forland зроблено лише для українського ринку. Проте ми конкурентніші  на українському ринку порівняно із західними продуктами, адже їх зроблено з урахуванням того, що є чимало розв’язаних питань. Для європейських, або американських фермерів існує чимало безкоштовних послуг, які забезпечуються за рахунок держави за космічними знімками. А Україну до цих послуг не включено. Отже, нашій державі потрібно під кожне поле формувати дані. Американці на форумах можуть спокійно сперечатися про те, як правильно визначити рівень азоту в рослині, за допомогою якого електронного інструменту. А нашим фермерам бодай правильно кількість вологи у ґрунті визначити, вже було б дуже добре. А про кількість азоту в рослині на певний день, то це в нас і взагалі на межі фантастики. Тому західні продукти, коли заходять до нас, стикаються з базовими проблемами, які в нас не закрито. А ми спершу закриваємо ті базові проблеми, які в нас є, надаємо можливість їх автоматизувати, привести до ладу справи, налагодити роботу персоналу, відпрацювати якість інструменти з прогнозування, з технологією, а тоді вже рухатися далі, у складніші речі, аби поліпшити результати, наприклад, у рослинництві. В Україні побудовано економічну модель, і в Європі також побудована модель агробізнесу. В Україні немає дотацій, а в Європі є. Відтак і кількість інвестицій на 1 га в них більша, тому що і дотації, і дешеві кредити дають можливості. Ціна грошей для них і для нас – різна. Там склали технологію, що треба внести 100 кг добрив на 1 га і дістати тоді 130 ц/га, а в нас, наприклад, за внесення 20 кг добрив на 1 га ми отримуємо 70 ц/га, скажімо, за кукурудзою. Проте ми збитки отримуємо одні, а в них – інші. В нас немає інструментів покриття цих збитків, а вони мають такі. Проте рух до таких технологічних речей у нас ще зумовлено чинними в Україні загальними економічними законами. Ці інновації у нас рухатимуться разом з усім розвитком економіки. Немає сенсу в нас вносити 100 кг добрив на 1 га, тому що в перерахунку на 1 т отриманого продукту ми можемо отримати менше прибутку, ніж якщо б внесли, наприклад, 10 кг добрив на 1 га. Проте, щоб усе зрозуміти та прорахувати зиски, варто детальніше вивчати землі, технології, з якими працюємо. Це дуже важливо для фермерів, і вони, звичайно, розвиватимуться у цьому напрямку.



Інші Новини