Промислово-виробничі комплекси зі збірного залізобетону: новий підхід до спорудження млинів. Матеріал для видання "Журнал головного інженера"

 >   >  Промислово-виробничі комплекси зі збірного залізобетону: новий підхід до спорудження млинів. Матеріал для видання "Журнал головного інженера"

17 лип 2018

Зроблено в Україні    Думки експертів

Володимир Нереков,

головний інженер проектно-інжинірингової компанії «Інтерпроект GmbH»

Інвестувавши в будівництво про­мислового об'єкту зі збірного залізобе­тону, ви отримаєте споруду, яка прослужить без капі­тального ремонту набагато довше, ніж якби вона була збудована з металоконструкцій

Навесні цьогоріч у м. Олександрія Кіровоградської області запрацював новий сучасний млин, побудований за новітніми технологіями і оснащений обладнанням швейцарської компанії Buhler. За роки незалежності такий млин вперше побудовано на території України. Але унікальність цього промислового об'єкта не стільки у  високотехнологічному обладнанні продуктивністю 300тон/ рік, скільки в інженерних рішеннях, які дозволяють власнику такого млина розраховувати на максимальний термін експлуатації об'єкта.

Шестиповерховий комплекс, розташований на території загальною площею 2тис. м2, будувався «з нуля» в міських межах, де раніше розміщувалися продовольчі склади.

Саму будівлю млину було збудовано за півтора роки завдяки тому, що власник при­йняв рішення використовувати збірний залізобетон, зважаючи на довговічність та високу міцність конструкцій з нього.

Однак виникла проблема — в Україні майже немає компаній, які мали б досвід будівництва саме промисловик об'єктів із залізобетону. І якщо торгівельно-розважальні комплекси будують зі збірного залізобетону, то подібні промислові об'єкти зазви­чай зводяться з моноліту або з використанням металокон­струкції.

У компаній-виробників залізобетонних конструкцій не виста­чало досвіду у виготовленні продукції для промислового об'єкту. Тому на початку реалізації проекту акцент було зроблено саме на пошуку партнера, здатного виробляти якісний бетон. Відштовхуючись від вимог щодо якості продукції, партнером було обрано житомирського виробника — завод з виробництва залізобетонних конструкцій «Обербетон».

Оскільки млин функціонує в режимі 24/7, разом з фахівцями компанії-партнера було розраховано всі можливі навантаження, пов’язані з облад­нанням і фізичними процесами, які повинні відбуватися в будівлі. У шес­типоверховому млині на кожному поверсі встановлено своє обладнання та передбачено свій рівень навантажень. Згідно з цими параметрами, було підібрано розмір і якість колон, балок та перекриттів.

ВАЖЛИВО. При плануванні будівництва промислового комплексу головне завдання інже­нера — врахувати всі навантаження, процеси і ризики підприємства.

На етапі проектування розгорілася палка дискусія щодо силосів для зберігання і зволоження зерна та складу для безтарного зберігання борошна, оскільки, згідно з радянськими стандартами, СОГи повинні бути стандартними — 3x3 метри (на старих млинах вони збиралися зі збірних пазлів). Для Олександрійського млина потрібні були СОГи розміром 3,6x3,6 метрів, тому радянські стандарти та розрахунки не підходили.

Команда фахівців спільними зусиллями розробила цілісний вилитий з бетону СОГ. Щоправда, спочатку кілька місяців відбувалися досліджен­ня сучасних млинів, нещодавно збудованих на пострадянському про­сторі. Також літали подивитися на млин у Баку, який теж було побудова­но з використанням швейцарських технології та обладнання, але його було запущено на півроку раніше.

Млин у Баку побудовано із моноліту. Після його відвідин ми все ж дій­шли до висновку, що прийняли правильне рішення, зробивши ставку на залізобетон. Якість бетону, який використовується при будівництві, не менш важ­лива, ніж обрана технологія. 

Завдяки тому, що ми «вилили» цільні СОГи — у нас абсолютно рівна поверхня, на якій розміщується борошно, що є надзвичайно важливим фактором безпеки продукції. До того ж компанія-виробник зменшила початкову вартість СОГів, одночасно виливши к з бетону — завдяки цьому наші СОГи легко монтуються на місці. 

ПРАКТИКА. Ще одна важлива відмінність об’єкту — повністю автоматизований млин, який обслуговують лише 3-4 працівники.

Зараз до нашого млину приїжджають власники інших млинів на екс­курсії, аби подивитися, як облаштовано підприємство. У споруді новітньо­го млина працювати набагато безпечніше. Вібрації майже не відчувають­ся навіть на відстані 10 см від обладнання, що має сильний вібраційний імпульс. Така споруда не боїться ані вогню, ані корозії.

ВАЖЛИВО. Радянські млини витрачали на виробництво тонни борошна до 130 кВт, а на сучасному млині електроенергії споживається вдвічі менше.

Виробництво борошна налагоджене у такий спосіб, щоб на якісні влас­тивості борошна не впливали ані температура на вулиці, ані якість самого зерна. Також при проектуванні приділили велику увагу системі очищення зерна на виробництві. Для того, щоб зерно перетворилося на борошно, технологічним процесом передбачено близько 48 годин.

Перед початком помолу зерно потрапляє в бункери — їх на виробництві шість, кожен ємністю по 1,5 тонн. Потім воно дозується і потрапляє по но­рії на верхній поверх, далі знижується на інші поверхи, де відбувається про­цес очищення.

На першому етапі процесу йде очищення від твердих частин — каменів та іншого сміття, після чого зерно знову піднімається і йде процес відбору менших частин. Затим настає процес зволоження: зерно потрапляє в бун­кери і вилежується, тоді знову через норії потрапляє на верхній поверх. Цей цикл повторюється шість разів, і лише потім зерно потрапляє на помел.

Також технологічним процесом роботи млина передбачено виробництво висівок. У середньому 18 % у виробництві борошна — висівки, а 82 % — борошно.

ВИСНОВОК ФАХІВЦЯ. Висока якість борошна, отриманого завдяки новим під ходам у спорудженні млина, дозволить експортувати його і бути конкурентноспроможним на європейському ринку, що для власника млина вже не мрії, а реальність.



Інші Новини